|
Локальні системи очистки стічних вод
(септики, системи глибокої біологічної очиски)
Системи очистки стічних вод застосовуються для збору та очистки каналізаційних стоків. Використовуються в обслуговуванні приватних будинків, пансіонатів, котеджних містечок, санаторіїв і т.д.
Можливо, для когось встановлення такої системи може здатися непотрібним витрачанням коштів, адже дешевше викопати вигрібну яму. Але задумайтесьна хвилину над такими фактами:
-згідно санітарних норм, в радіусі, щонайменше, 30 метрів відвигрібної ями, не можна вирощувати плодові дерева та овочі, розбивати грядки;
-ґрунтові води, які досить часто притікають до поверхні землі, швидко заповнюють вигрібну яму і каналізаційні стоки з Вашого приміщення просто не стікають.
- запах біля будівель – Франція ХVІІ сторіччя;
- і найгірше. Як правило, криниця чи свердловина, з якої ми беремо воду для пиття та приготування їжі, побутових потреб, розташована на відносно близькій відстані від вигрібної ями, а ґрунт з фільтруванням стоків справляється далеко не на сто відсотків.
Що ж в результаті ми п’ємо?
Встановлюються локальні споруди безпосередньо на участках, де немає можливостей підключення внутрішньої каналізації до централізованої каналізаційної системи. При цьому зовнішній вигляд земельної ділянкизалишається естетичним – ємності монтуються під землею.
Наше підприємство пропонує декілька варіантів систем очистки стічних вод:
Септики для накопичування та очистки стоків (метод ґрунтової фільтрації).
Переваги: відпадає потреба в користуванні послугами спецмашин для відкачки стоківз ємкості, стовідсоткова гідроізоляція, довговічність, простота та легкість монтажу. Недоліки: може застосовуватися лише при наявності на ділянці ґрунту, який добрепоглинає вологу (пісок, супісок), обов’язкова наявність фільтраційного поля і заміна його з періодичністю в 5-10 років, вода на виході очищується лише на 50-60%.
Індивідуальні установки для біологічної очистки каналізаційних стоків Установки, об'ємом від 1,5м³ до 1000м³, призначені для очистки господарсько-побутових каналізаційних стоків з житлових і громадських будівель, промислових стічних вод з невеликих виробництв та стоків, які біологічно очищуються.
Очисні споруди біологічної очистки відрізняються між собою кількістю і об'ємом біореакторів та додаткових ємностей, типом і потужністю компресорів, насосів перекачування і аерліфтів, кількістю аераційних систем.
При виготовленні установок біоочистки, використовуються сучасні матеріали та комплектуючі. Саме таке застосування, при дотриманні експлуатаційних вимог виробника, забезпечує ефективну роботу установок на протязі багатьох років.
До комплектації установок входять: біореактор (корпус установки) - матеріал PP (поліпропілен); аераційні системи; компресори; блок управління; колектори розподілу повітря з електромагнітними клапанами; датчики рівня; насоси; аерліфти; повітропроводи; монтажні матеріали.
Локальні очисні споруди - це установка, в якый відбуваються з послідовно-періодичні процеси. Каналізаційні стоки, перетікаючи від першої до останньої камери, проходять повний цикл біологічної очистки (в кожній із камер проводиться багаторазовий процес аерації та перемішування). Детальний опис роботи установки є таким:
1. Приймальна камера, облаштована спеціальною сіткою для затримки грубих нечистот, плаваючих механічних частин. Призначена для дроблення крупних фракцій, а також усереднення різних видів забруднень. У приймальній камері встановлюється барботажний агрегат, який здійснює попередню кисневу обробку та поступове перемішування стічних вод.
2. Стічні води через спеціальний сифон, водозабір якого розташований нижче рівня води, що унеможливлює проникнення плаваючих на поверхні забруднень у наступну фазу очистки, витискаються у перший SBR-реактор. В ньому, за рахунок чергування аеробних та аноксидних процесів у об’ємі аеротенків та зміни кількості розчинного кисню, відбувається деструкція органічних сполук, що піддаються біохімічному окисленню. Відбувається контакт стічних вод, що очищаються з активним мулом при одночасному насиченні киснем. Для інтенсифікації деструкції органічних сполук в реактор постійно нагнітається стиснене повітря. Таких реакторів у складі очисних споруд – 2. У другому реакторі відбуваються аналогічні процеси але стічні води, що поступово витиснені у наступний реактор вже менш забруднені та частково освітлені. За допомогою аерліфтів активний мул розподіляється між реакторами для підтримання біоценозу. Ступінь деструкції органічних речовин, що піддаються біохімічному окисленню, складає близько 90%.
3. Очищені в реакторах, стічні води надходять у вторинний відстійник, де відбувається осідання активного мулу, що потрапив сюди з реакторів разом із водою. Мікроорганізми активного мулу при осіданні адсорбують своєю лускатою поверхнею дрібні суспензії, що залишаються в стічних водах, а також іони важких металів. Частина активного мулу вертаються аерліфтами в реактори, надлишкова частина видаляється у спеціальний резервуар, де осідає та проходить пасивну кисневу обробку з метою поступової мінералізації. Шлами надлишкового мулу механічно видаляються в процесі сервісного обслуговування.
4. Освітлена стічна вода з вторинного відстійника далі перетікає в резервуар, де відбувається знезараження очищеної води хлорною водою, або іншими спеціальними препаратами для комплексного знезараження очищених стічних вод, залишків органіки та інших сполук. Після контакту із знезаражуючими компонентами очищена стічна вода може скидатися у поверхневі водні об’єкти, біоставки, інший місце, передбачене проектними рішеннями та техумовами. Способи монтажу установок
Монтаж очисних споруд треба почати з вибору місця під встановлення, яке орієнтується відносно точки скидання очищеної води. В більшості випадків монтаж установок проводиться під землею, хоча можливе встановлення на поверхні (в такому випадку під очисні повинна бути відведена окремо стояча утеплена споруда).
Ми опишемо монтаж під землею.
Існує два види попередніх загально будівельних робіт, які здійснюються перед початком монтажу установок і проводяться для захисту біореакторів від механічних навантажень землі. Залежать вони від рівня ґрунтових вод на участку, де проводиться монтаж. В обох варіантах першим етапом є викопування котловану під станцію. В кожному конкретному випадку глибина та ширина розраховуєтьться індивідуально.
Варіант 1. При високому рівні ґрунтових вод на дно котловану опускається залізобетонна плита, яка обов’язково повинна лежати рівно (під рівень) для забезпечення надійності роботи очисних споруд). Зверху на плиту встановлюються залізобетонні кільця. Після цього, в такий, свого роду колодязь, опускається установка.
Варіант 2. Привідсутності високого рівня ґрунтових вод, або в місцях встановленняочисних споруд, куди неможливо, з технічних причин, завезти залізобетонні колодязі, використовується метод поступового бетонування установок (схема). Спочатку на дно заливається залізобетонна стяжка (під рівень), далі на неї виставляється установка, яка поетапно оббетоновується.
Переваги установки біологічної очистки стоків:
- висока ефективність очистки стічних вод;
- 100% гідроізоляція;
- застосування енергозберігаючих технологій;
- повна автоматизація, не потрібен постійний обслуговуючий персонал;
- автоматичне регулювання потужності;
- автоматичне видалення надлишкового активного мулу;
- всі елементи легкозамінні (можливість не зупиняти роботу системи під час ремонту);
- модульна система, яка дозволяє нарощувати продуктивність установки;
- можливість вторинного використання продуктів очистки (вода, яку ми отримуємо на виході, є ідеальною для поливу газонів та присадибних ділянок за рахунок мінералізації);
- відсутність неприємного запаху;
- надійність і довговічність.
|
